From Polyphony Project
Та забіліли сніжки [1]
По битій дорозі,
Ой по крутій горі
Та заболіло тіло
Бурлацькеє, біле
Ой в чужій стороні
Та ніхто й не заплаче
По білому тілу,
Ой по бурлацькому.
Та ні батько ж, ні ненька,
Ні брат, ні сестриця,
Ой ні жона його.
Та тільки ж той заплаче,
Гірко заридає
Ой товариш його.
Ой брате ж мій, брате,
Вірний товаришу,
Ой скоро я й умру.
Та поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
Ой в вишневім саду.
Та в вишневім садочку,
На жовтім пісочку,
Ой під калиною.
Да вранці жи соловейко
Сяде на калині,
Ой росу обіб’є.
А увечері пізно
Прилетить зозуля,
Ой пісню закує
Та забіліли сніжки [1]
По битій дорозі,
Ой по крутій горі
Та заболіло тіло
Бурлацькеє, біле
Ой в чужій стороні
Та ніхто й не заплаче
По білому тілу,
Ой по бурлацькому.
Та ні батько ж, ні ненька,
Ні брат, ні сестриця,
Ой ні жона його.
Та тільки ж той заплаче,
Гірко заридає
Ой товариш його.
Ой брате ж мій, брате,
Вірний товаришу,
Ой скоро я й умру.
Та поховай мене, брате,
Вірний товаришу,
Ой в вишневім саду.
Та в вишневім садочку,
На жовтім пісочку,
Ой під калиною.
Да вранці жи соловейко
Сяде на калині,
Ой росу обіб’є.
А увечері пізно
Прилетить зозуля,
Ой пісню закує
×
[1] Ta zabilili snižki
Po bytij dorozi,
Oj po krutij hori
Ta zaboliło tiło
Burłaćkeje bile
Oj v čužij storoni
Ta nixto j ne zapłače
Po biłomu tiłu,
Oj po burłaćkomu.
Ta ni baťko ž, ni neńka,
Ni brat, ni sestricja,
Oj ni žona joho.
Ta tilky ž toj zapłače,
Hirko zaridaje
Oj tovaryš joho.
Oj brate ž mij, brate,
Virnyj tovaryšu,
Oj skoro ja j umru.
Ta pohovaj mene, brate,
Virnyj tovaryšu,
Oj v vyšnevim sadu.
Ta ŭ vyšnevym sadočku,
na žoŭtim pisočku,
Oj pid kałynoju.
Da vranci ži sołovejko
Sjade na kałyni,
Oj rosu obib'je.
A uvečeri pizno
Pryletyť zozulja
Oj pisnju zakuje.