Chant des Partisans
Yves Montand| Versione ucraina da Wikipedia | |
| Amiko, ĉu vi aŭdas, La sombran flugon de la korvoj Super niaj ebenaĵoj? Amiko, ĉu vi aŭdas, La obtuzajn kriojn de la lando Kiun oni enkatenas? Ohe! samideanoj, Laboristoj, kamparanoj, Estas alarmo! Tiun ĉi vesperon la malamiko konos la prezon de la sango Kaj la larmojn! Supreniru el minejo Malsupreniru el montetoj, kamaradoj! Eligu de la pajlo, Pafilojn, mitralojn, Grenadojn... Ohe! Mortistojn, Per kuglo kaj tranĉilo, Mortigu rapide! Ohe! Sabotisto, atentu kion vi portas: (estas) dinamito! Estas ja ni, kiuj disrompas La rungojn de la malliberejoj Por niaj fratoj, La malamo postkuranta nin Kaj la malsato emigas nin La mizero... Estas landoj Kie, homoj, en (la kavo de) la litoj faras sonĝojn; ĉi-tie, ja ni, ĉu vi vidas, Ja ni marŝas, ja ni mortigas, Ja ni mortaĉas. Ĉi-tie, ĉiu scias Kion li volas, kion li faras Kiam li pasas... Amiko, se vi falas (morta) (alia) amiko eliras la ombron Anstataŭas vin. Morgaŭ, nigra sango Sekiĝos sub la suno Sur la ŝoseoj. Fajfu, gekunuloj, Nokte, la libereco aŭskultas nin... | Пісня партизанів Друже, чи чуєш ти чорний воронів політ над долинами ? Друже, чи чуєш ти приглушені крики в кайданах країни ? Гей, партизани, робочі та селяни, бийте на сполох ! Цього вечора ціну крові і сліз дізнається ворог. Видирайтесь із шахт, із пагорбів спускайтесь, комради ! Витягайте з соломи рушниці, гранати, снаряди; Гей, бійці, за життя ножі і кулі беріть ! Гей, саботажнику, уважніше — несеш динаміт ! Це ми ґрати тюрем, де брати, зламаєм, Хай ненависть нас переслідує, голод жене, вбогість здолаєм. Є краї, де людям насниться у ліжок теплі. Тут же, ми, бачиш, ми, крокуєм, вбиваєм і помираємо ми. Тут же кожен знає, що хоче, що робить, і куди простує; Друже, якщо ти помреш, з затінку інший на місце твоє стане. Завтра шляхами на сонці жаркому чорна кров запечеться, Друзі, співайте, — і ночі цієї пісню нашу Свобода почує. |
