Моя Цыганская
Vladimir Semënovič Vysotskij / Владимир Семёнович Высоцкий| Original | Український переклад / Украинский перевод / Traduzione ucraina... |
| МОЯ ЦЫГАНСКАЯ Моя Цыганская [1] В сон мне - жёлтые огни, И хриплю во сне я: - Повремени, повремени,- Утро мудренее! Но и утром всё не так, Нет того веселья: Или куришь натощак, Или пьёшь с похмелья. В кабаках - зелёный штоф, Белые салфетки. Рай для нищих и шутов, Мне ж - как птице в клетке! В церкви смрад и полумрак, Дьяки курят ладан. Нет! И в церкви всё не так, Всё не так, как надо. Я - на гору впопыхах, Чтоб чего не вышло. А на горе стоит ольха, А под горою вишня. Хоть бы склон увить плющом, Мне б и то отрада, Хоть бы что-нибудь ещё... Всё не так, как надо! Я тогда по полю, вдоль реки. Света - тьма, нет бога! А в чистом поле васильки, Дальняя дорога. Вдоль дороги - лес густой С Бабами-Ягами, А в конце дороги той - Плаха с топорами. Где-то кони пляшут в такт, Нехотя и плавно. Вдоль дороги всё не так, А в конце - подавно. И ни церковь, ни кабак - Ничего не свято! Нет, ребята, всё не так, Всё не так, ребята! | Моя циганська В сон мені - вогню жало, І хриплю щосили: «Ще на світ на зайнялось, Не благословилось!» Та не так і вранці: щем І не те весілля: Цмулиш цигарки натще, Або п’єш з похмілля. А у шинку - штоф-гранчак, І серветки з ситцю - Рай для блазнів і гуляк, Я ж - мов птаха в клітці. В церкві ладан курить дяк, Та не пахне небом... Ні і в церкві все не так, Все не так, як треба! Притьмом - вгору навпростець, Щоб чогось не вийшло, - Вільха на горі росте, Під горю - вишня. Хоч би схил заріс плющем - Й то б мені утіха, Хоч би що-небудь іще... Все не так, на лихо! Притьмом - полем навпрошки: Й там немає Бога ! Лиш волошки вздовж ріки, В далеч лиш дорога. Ліс густий, немов спориш, Обіч - з упирами, Та в кінці дороги лиш Плаха з топорами. Коні плавно десь у такт, Ізнічев’я скачуть. Вздовж дороги все не так, А в кінці - тим паче. І ні церква, ні корчма - Для душі - не свято. Ні, хлоп’ята, все дарма, Все не так, хлоп’ята! |
V son mne - žëłtye ogni,
I hripłju vo sne ja:
- Povremeni, povremeni,-
Utro mudrenee!
No i utrom vsë ne tak,
Net togo veselja:
Iłi kuriš’ natoŝak,
Iłi p’ëš’ s pohmelja.
V kabakah - zełënyj štof,
Bełye sałfetki.
Raj dłja niŝih i šutov,
Mne ž - kak ptice v kłetke!
V cerkvi smrad i połumrak,
D’jaki kurjat ładan.
Net! I v cerkvi vsë ne tak,
Vsë ne tak, kak nado.
Ja - na goru vpopyhah,
Čtob čego ne vyšło.
A na gore stoit olha,
A pod goroju višnja.
Hot’ by skłon uvit’ płjuŝom,
Mne b i to otrada,
Hot’ by čto-nibud’ eŝë...
Vsë ne tak, kak nado!
Ja togda po połju, vdol reki.
Sveta - t’ma, net boga!
A v čistom połe vasilki,
Dalnjaja doroga.
Vdol dorogi - łes gustoj
S Babami-Jagami,
A v konce dorogi toj -
Płaha s toporami.
Gde-to koni płjašut v takt,
Nehotja i płavno.
Vdol dorogi vsë ne tak,
A v konce - podavno.
I ni cerkov’, ni kabak -
Ničego ne svjato!
Net, rebjata, vsë ne tak,
Vsë ne tak, rebjata!